Thursday, April 10, 2014

Проповідь Свята Меса у вівторок 5-го тижня Великого Посту 8 квітня 2014 року в Житомирі



Чисел 21, 4-9
«Domine, exaudi orationem meam, et clamor meus ad te veniat».
Йоана 8, 21-30


Не буде перебільшенням, коли скажу, що я все своє життя прожив під знаком мідяного змія, якого Мойсей підніс на жердині в пустелі. Цей символ розміщений в гербі моєї Дієцезії, в якій я народився, і, будучи парафіянином кафедрального храму, завжди бачив за моєї молодості, чітко і ясно, цей герб на балдахіні головного вівтаря. Пізніше я взяв цей самий символ Христа розп’ятого, знак протиріччя та згіршення, та включив до мого єпископського гербу. Дійсно, мідяний змій відіграє панівну роль у моєму житті.
Сенс цього пророцького знаку можна отримати у Євангелії від святого Йоана: «Коли піднесете вгору Сина Чоловічого, тоді взнаєте, що Я є і нічого не роблю від себе самого, але як Мене навчав Отець мій, так Я і говорю». Це пояснення у словах Ісуса стосується не лише народів з перших часів Церкви, але має своє значення також і для нас сьогодні: хрест Ісуса це згіршення, а значить і справжній виклик для всіх. Ісус об’являється у своїй славі, Він притягує до себе всіх, в акті свого цілковитого оголення у смерті на хресті. Ми також повинні хвалитися хрестом Ісуса, незважаючи на факт, що те, що ми бачимо, підносячи наші очі, це лише смерть та спустошення, як було у пустелі зі змієм.
Ми увійшли вже в найбільш інтенсивну фазу Великого Посту, в період Страстей Господніх. Наші покутні зусилля: піст, більш інтенсивна молитва, милостиня, звершення таїнства Покаяння з більшою старанністю та увагою, закликають нас у цей літургійний період Страстей Господніх піднести наш погляд на хрест, на Ісуса страждаючого, принесеного в жертву за нас. Виклик періоду Страстей Господніх - це головний виклик християнського життя, sequela Christi - наслідування Христа: пригорнути Бога близького, Бога в Ісусі Христі, Бога піднятого на хресті для нашого спасіння. Якщо їжа у пустелі не задовольняє, то рішення не знайдеться у Єгипті. Якщо не задовольняють слова Ісуса, то не знайдемо задоволення і в словах фарисеїв. Лише у Христі: Дорога, Правда та Життя!
Чіткий вибір поставити наше життя під знаком піднятого мідяного змія, під знаком Ісуса – розіп’ятого Бога, має наслідки для нашого особистого життя та для нашого життя як членів спільнот. Якщо я піддамся, якщо довірюся Ісусу розп’ятому, якщо піднесу свій погляд на Нього, тоді Він подбає про те, щоб спасти мене, годувати мене, привести мене до дому Отця, до обіцяної землі. Це стосується всіх, занурених через хрещення у смерть Ісуса, щоб разом із Ним повстати до нового життя.

Думаю, однак, що наше завдання як Божого народу, ваше завдання як членів окремих чернечих згромаджень не являється менш вирішальними для життя нашого світу. Хоча є спасенним свідчення кожного охрещеного зокрема, це свідчення збагачується та набирає сили з динаміки спільноти в дорозі, як це було у випадку Ізраїля у пустелі. Віртуоз перед оркестром, зірка на футбольному полі - це гарні фігури, але вони та їм подібні залишаються у світі гри. Справжнє життя в Христі нехай знайде нас укритих у відкритому боці Розп’ятого. Так нехай буде для кожного з нас на славу Бога єдиного, що спасає нас у Христі!