Київський
Кармель – 28 березня 2015 р.
Єзекиїла 37, 21-28
Бог збереже нас так, як пастир стадо.
Йоана 11, 45-56
Коли я розпочав готувати цю проповідь, то старався
уявити стан душі святої Терези, з роздумами, які приходять на думку, мабуть,
також і святій, в день народження, думки про наше життя та наше призначення у
цьому світі, сьогоднішні думки в суботу перед Неділею Страстей Господніх,
думки, огорнені в тайну Хреста Господнього. Я дійсно вважаю, що подібні вправи є
цінними, особливо коли намагаємося споглядати Христа під час
Його страждань, одночасно святкуючи Терезу, великого Вчителя Церкви. Цитую
Євангеліє:
«Що нам робити? Адже ця людина робить багато чудес!
Якщо залишимо Його, то всі повірять у Нього; і прийдуть римляни, і віднімуть у
нас і храм, і народ!» Один же з них, Каяфа, який був того року первосвящеником,
сказав їм: «Ви нічого не знаєте ані не розумієте, що краще для нас, щоб одна людина
померла за народ, а не щоб увесь народ загинув!» Це він сказав не сам від себе,
але, будучи того року первосвящеником, пророкував, що Ісус мав померти за народ,
- і не тільки за народ, але щоб і розпорошених Божих дітей зібрати воєдино.
Запитую: книжники й фарисеї справді боялися знищення
Храму і народу? Ні! Не вірю. Ці керівники боялися передусім втратити власні
привілеї в центрі ідолопоклонницького суспільства. Ця історія повторюється в
кожному столітті і в кожному часі. У світі мало що змінюється – до Господа не
навертаються так просто. Тому можна зрозуміти опір кармелітській реформі,
зробленій руками святої Терези. З тієї самої причини можемо зрозуміти теперішнє
переслідування тих, хто у Католицькій Церкві намагається жити у повній вірності
нашому Розп’ятому Богу. Знову з сьогоднішнього Євангелія від Йоана читаємо:
Ісус більше не ходив відкрито між юдеями, але пішов
звідти в край, що біля пустелі, до міста, яке називається Ефраїм, і там
залишався з учнями. Наближалася юдейська Пасха…
Підступність книжників і фарисеїв є ще більшою, бо
вони повинні були знати краще від народу не лише Закон, але також і пророків.
Чому вони не відображали в поведінці довіру на Господа Бога, притаманну
Єзекиїлу, як ми це чули у першому читанні?
Я укладу з ними союз миру; це буде союз вічний з
ними. Я їх зміцню і намножу, та поставлю Мою святиню серед них навіки. Житло
Моє буде посеред них, і буду Я їм Богом, а вони будуть Мені народом. І взнають
народи, що Я, Господь, освячую Ізраїля, коли Моя святиня буде серед них повіки.
Правду кажучи, ці книжники й фарисеї зовсім не
боялися знищення Храму чи народу. Ні! Ці керівники боялися втратити власні
привілеї в центрі ідолопоклонницького суспільства.
Вибір реформованого життя Кармелю, вибір святої
Терези з Авілі, ваш вибір, дорогі сестри, являється вибором лише цього: бути з
Ісусом… в краю, що біля пустелі, у місті, яке називається Ефраїм, де
залишався зі Своїми учнями. З пророками і з народом, що довіряє Богу, треба
мешкати в житлі, створеному для нас самим Богом у Христі. Живімо в домі Його
Заповідей, Його Блаженств, Його любові. Живімо безпечні в домі, який Він
заснував на скелі. Вибираймо Ісуса і послух Його живому слову в Його Церкві – єдиній,
святій, католицькій і апостольській.
Сьогодні, двадцять восьмого березня, в день річниці
народження, всі ми намагаємося супроводжувати вибір святої Терези, особливо
роздумуючи над нашим життям та нашим призначенням у цьому світі, віддаваймося
міркуванням, гідним цього дня народження, особливо сьогодні, в суботу перед
Неділею Страстей Господніх, огорнені в тайну Хреста Господнього.
Користаюся з нагоди, щоб виразити найкращі побажання
на Великий Тиждень, який розпочинається завтра Пальмовою Неділею, бажаючи всім
плідного шляху з Ісусом аж до Хреста, до Гробу і до Слави Його Воскресіння.