Свято Св. Томи Аквінського – 27 січня 2012
Мудрість 7: 7-10. 15-16
Пс. 36 (37): 3-4. 5-6. 30-31 (resp. 30a)
Матей 5, 13-19
“Ви – сіль землі… Ви – світло світу… Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, убачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі.”
Іноді, щоб трохи втішити себе у труднощах, які я маю нині, вивчаючи українську мов, я згадую досвід відчаю на початку моїх теологічних студій італійською мовою в Римі у 1972 році. Як перший курс теології в університеті, з Американського Коледжу, ми були організовані у маленькі групи згідно з нашими лінгвістичними здібностями, щоб редагувати нотатки, які ми згодом друкували з кожного предмету, щоб поділитися з рештою студентів нашого курсу. З магнітофоном один молодець записував все в аудиторії, щоб використати цей запис пізніше у коледжі з метою виправити та доповнити наші нотатки, зроблені вже вручну. Одного вечора, найкращий учень нашого курсу (сьогодні він є Кардиналом Святої Римської Церкви) покликав нас по допомогу і багато нас прийшло до його сумніти, тому що він не зрозумів у класі й ніхто не зрозумів з аудіокасети те, що казав професор. Зрештою, ми покликали учня з другого курсу теології по допомогу; один раз, лише один раз, він почув запис, і одразу сказав: «А-а, Святий Тома Аквінський!, Святий Тома Аквінський. Ім’я таке знайоме для всіх нас і ми нічого не зрозуміли!
Теологія, думка Церкви на Заході, залежить суттєвою мірою від двох великих отців, від двох стовпів: Святий Августин та Святий Тома Аквінський. Отець Ангельський, урочистість якого відзначаємо сьогодні, - це є ясність, прозорість в особі та слові. Не помилково, можна стверджувати, що це саме Святого Тому ми маємо на увазі, коли говоримо про мудрість, прийняту особою та працею в житті особи задля свого блага та задля блага інших. Справжній мудрець є також святим і, словами Євангелія, він є сіллю та світлом для цього світу. Так було в минулому й так продовжує бути для Церкви сьогодні.
Може бути, що наша необізнаність або брак досвіду (як моя італійська та італійська моїх товаришів першого курсу теології) може виключити нас з прийняття слова живого та просвітлюю чого, але сама правда в Христа, присутнього в світі, виражена чіткими ідеями, ніколи нас не виключає. Святий Тома є взірцем і взірцем він буде завжди. Світло перемагає; справжнє світло освітлює темряву.
Домініканська родина може бути справедливо горда, пишатися Святим Томою; він є похвалянням всієї Церкви, і їхнім похвалянням особливо. Він є справді гігантом, не в сенсі Олександра Великого чи Юлія Цезаря чи Костянтина чи Карла Великого. Він не завоював світ мечем, силою чи навіть стратегією. Своєю інтелектуальною роботою, своєю молитвою та своїми жертвами він завоював нас, сповіщаючи світло правди. Насамперед, у своєму світлі, що відображає світло Христа, він підкорив не лише розуми, але передусім серця поколінь, які зрештою здалися (у полон) самій правді в її повноті.
“Ось чому я моливсь, і дано мені розум, візвав я, і дух мудрости зійшов на мене.”
Яким чином Бог є у світі, Бог могутній та перемагаючий у Христі? Яким чином відбувається Його перемога, Його захоплення? Слід сказати, що перемога Бога – це є єдине захоплення, яке не несе підкорення людини. Бог захоплює людину, як, зрештою, зробив також Святий Тома у своєму зверненні до інтелекту. На жаль, ми багато постраждали, особливо у сьогоднішньому університетському світі через збіднення нашої думки, яке сталося внаслідок розлученню між концептом інтелекту, генія, та концепту справжньої мудрості. Ми втратили справжній сенс слів наука та розум, відділяючи їх з їхнього єдиного реального контексту, від їхнього зв’язку з Богом, який є на початку всього того, що існує. Справжня мудрість, зображена як світильник та світло, вузьку та нелегку дорогу, яка веде до Бога, Правди та Життя, ми втратили Можливо, доречно було би стати знову біля ніг Святого Томи і не лише через його інтелектуальну силу думки, але й через непохитність його аргументів. Можливо, ми повинні знову зосередити наш погляд на цьому святому, на цьому пристрасному шукачі Бога. Тома, людина розсудлива, облагодіяна духом мудрості, був сіллю та світлом для своїх сучасників і продовжує до наших часів освічувати стежку, яка веде до повноти правди. Він робить це завдяки своїй роботі науковця, сформованого у школі молитви та у боротьбі за святість у своєму особистому житті.
Святий Франциск та Святий Доменік споглядали світ хаосу, що відкидав status quo тих часів у пошуку автентичності. Бідність тих двох святих засновників та їхній вибір близькості до найслабших захопила навіть найсильніших. Вони були, так, сіллю та світлом для світу. Похвалянням, проте, руху жебрущих був Тома Аквінський, той, хто завершив картину мудрості, знову утверджуючи людину з усіма її дарами також й інтелектуальними, як створено Богом.
За заступництвом Святого Томи, просимо Господа, який нас любить, дар мудрості, щоб отримати можливість завершити картину так звану інтелектуальну в сьогоднішньому світі, якій часто бракує ключового каменю віри в Бога, що створив всі речі та який призначив нас до слави у Своєму вічному Царстві.
“Ви – сіль землі… Ви – світло світу… Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, убачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі.”
No comments:
Post a Comment