Субота, 25 липня 2015 р.
Римлян 8,28-30
Йоана 19,25-27
Слава Ісусу Христу!
Бог милосердний хай благословить нас.
Один з найбільших викликів у житті
кожного християнина - це зрозуміти і прийняти невимовну Божу любов до кожного з
нас особисто. Грішники, великі чи малі, якими ми є, навіть якби ми були
невинними, це аспект найбільш трагічний, як результат первородного гріха, що
можемо відчути в нашому земному житті. Первинною людською трагедією є те, що ми
не даємося переконатися аж до кінця щодо цієї любові Бога Отця, об’явленої в
Синові, Ісусі Христі, нашому Спасителі і Братові у тілі, через благодать
Святого Духа, вилитої щедро на нас через води хрещення і через сакраментальне
життя у Церкві, нашій Матері. Кажучи іншими словами, мабуть найбільшою вадою
нашої віри є недовіра до Божої любові, брак достатньої надії на Нього.
Тут, в Тиврові, знаки нового життя в старих
будинках, які сьогодні благословляємо, являються частиною великої тайни Церкви,
свідка Божої любові до свого народу. Тут, у Тиврові, після років запустіння і
знищення, повертається життя до показного комплексу цієї парафії, побудованого
в минулих часах з великою надією, з великою вірою, з великою любов’ю, і
присвяченого Божій Матері. Сьогодні святкуємо тут Пресвяту Діву Марію як
захисницю і покровительку Тиврова. Нове життя парафії, яка тепер приймає також
душпастирство молоді, разом з побожною роботою збереження і поширення пам’яті
про тих, хто пожертвував своє життя за віру як відповідь на Божу любов у Христі
- все це свідчить про надію, що є в нас. Нехай Пресвята Богородиця надихає нас
з надією на перемогу свого Сина над гріхом і над смертю!
Саме Діва Марія, що стоїть тепер біля нас, була разом з нашими предками,
там саме, де був Ісус на вершині Своєї місії спасіння світу. Ми тільки-но чули
це в словах Євангелії від святого Йоана:
А при хресті Ісусовім стояли Його Мати, сестра Його Матері, Марія Клеопова
та Марія Магдалина. Бачивши Ісус Матір і біля Неї учня, що стояв, - а його ж
любив Він, - мовить до Матері: «Жінко, ось син Твій». А тоді й до учня мовить:
«Ось матір твоя». І від тієї хвилі учень узяв її до себе.
На наказ і запрошення Ісуса з висоти хреста, святий
Йоан взяв Марію до свого дому, ніби Вона була його матір’ю. Тут, у підніжжя
хреста, ми запрошені зробити так само, тобто взяти Марію до свого дому, носити
Марію завжди близько нашого серця. З близькою Марією маємо ту впевненість, яка
веде нас у цьому світі, аж доки не повернеться у Своїй славі, наприкінці часів,
улюблений Син Божий. Не кажу, що Марія - це дорога до Неба, але Вона несе нас у
Своїх обіймах, як наша Матір, з наказу Ісуса Вона збільшує і зміцнює нашу
довіру до Господнього слова.
Не треба це повторювати Місіонерам Облатам
Непорочної Марії, вони це вже знають; це їхнє життя, їхній апостолят, їхня
харизма – нести Марію, як Матір, отриману під Хрестом, дорогами цього світу.
Нехай вони виконують це якнайкраще для всіх нас і для спасіння світу! Нехай
через заступництво Матері Бога і нашої Матері всі пізнають, яка велика Божа
любов, особливо тому, що Він довірив нам Свою Матір.
Іноді в житті ми почуваємося незначними, можливо
одинокими і часто безпорадними перед іншими силами, які, здається, керують цим
світом. Якщо я хотів би залишити сьогодні вам якесь послання, то воно наступне:
ми неправі, якщо так думаємо, ми помиляємося, коли вважаємо себе вже втраченими
у цьому світі. Наше життя укрите в Ісусі, так, але власне там знаходиться його
справжнє значення. Немає нічого важливішого у цьому світі, як бути коханим
тепер і на завжди, бути коханим самим Царем слави, Ісусом Христом.
Це зовсім не справа оптимізму чи підтримування
позитивного налаштування до життя. Християнське життя вимагає, щоб ми повірили
у Божу любов, бо це єдина річ, що дійсно має значення, як для дитини дуже
важливо бути в обіймах матері. В міру того, як ростемо, як пізнаємо життя вже
дорослими, усвідомлюємо, що вартість матеріальних речей, престижу чи людської
пошани – це все речі, що проминають, які треба переоцінювати з поваги до тієї
єдиної речі, яка нас потішає і нас спасає: єдність з Богом в Ісусі Христі,
запевнена близькістю Божої Матері.
Нехай Тиврівська Богородиця буде завжди вам близькою!
У ваших серцях і у ваших домівках, як запорука потужної присутності Її Сина,
котрий тримає світ!
No comments:
Post a Comment