Sunday, April 5, 2015

Неділя Пасхи – Воскресіння Господнє



5 квітня 2015 року, Київ
Катедральний храм св. Олександра

Діян 10, 34а.37-43
Цей день – Господній, веселімось в ньому!
1 Кор 5, 6б-8
Христос, наша Пасха, був принесений у жертву; тож в Господі вчинімо свято.
Йн 20, 1-9

Алілуя! Христос воскрес!

Коли я працював три роки в Святій Землі в Єрусалимі, на Оливній горі, дехто розказував мені про стрес, особливо для єврейських жінок, який супроводжував приготування до єврейської Пасхи: жінки повинні були вимити всі тарілки та миски в домі, щоб усунути будь-який слід закваски, готуючись до так званих днів опрісноків. Бідні жінки! Не думаю, що чоловіки спішили допомогти їм. Це прибирання мало бути дуже ґрунтовним.
Святий Павло знав усі ці звичаї ще від часів Христа і, звертаючись у своєму посланні до Корінтян, яке ми чули сьогодні, пояснює зусилля, необхідне для відзначення великого свята Христа, нашої Пасхи, без жодного сліду старої закваски лукавства й злоби. Текст сьогоднішнього другого читання короткий, тому прочитаю його знову:
Хіба не знаєте, що невелика кількість закваски заквашує все тісто? Усуньте стару закваску, щоби бути новим тістом, бо ви прісні, адже наша Пасха – Христос, принесений у жертву. Тому святкуймо не в старій заквасці й не в заквасці злоби та лукавства, а в опрісноках щирості та істини.

Сподіваюсь, що ніхто не втомився до виснаження, роблячи типове християнське прибирання під час Великого Посту, тобто прибирання моральне і духовне у власному житті. Гадаю, відповідатиме посланню святого Павла на Пасху наполягання на тому, що незважаючи на наш обов’язок навертатися, відкидати гріх у своєму житті, однак було би помилкою цілковито виснажити себе на свято Пасхи. Хоча, з іншого боку, не було б теж справедливо бажати святкувати Христа в день Його перемоги над гріхом та смертю, тобто сьогоднішнє свято, без жодного зусилля, зробленого з відповідною щирістю та з пошаною до правди.
Отож! Як себе почуваємо сьогодні? Що ми зробили з нашим християнським життям протягом останніх сорока днів? Чи можемо щиро та істинно святкувати з Воскреслим Христом?
Хай Пасхальній Жертві вічна слава лине,
Хай її прославлять християни спільно.
Іноді також і наше пасхальне святкування продиктоване, швидше за все, народними звичаями і традиціями. Може статися, на жаль, що наші традиції на пасхальні свята будуть виконані без душі, без серця. Жаль, тому що всі ці гарні традиції потрібно зберігати й розвивати, особливо писанки, що промовляють до нас так по-сімейному про велику, невимовну тайну Воскресіння Христового.
Отож! Як себе почуваємо сьогодні? Що ми зробили з нашим християнським життям протягом останніх сорока днів? Чи можемо щиро та істинно святкувати з Воскреслим Христом?
Звісно, в радості з Воскресіння було би неправильно говорити про те, що вдалося чи що не вдалося під час нашого Великого Посту. Мало хто серед нас може похвалитися завжди і всюди досягнутим успіхом у своєму житті, а тим більше – у своїй покуті. Нам завжди чогось бракує, що може бути причиною смутку чи незадоволення. Стараймося дійсно зробити якнайкраще те, що від нас залежить, а все інше щиро залишмо Христові! Коли було знову віднайдено забуту і закинуту книгу Закону, то – як пишеться у Старому Завіті – було приготовано один спеціальний день, щоб показати святу книгу Закону всім, під час великого зібрання чоловіків, жінок і дітей, достатньо великих для розуміння, а потім книгу було прочитано пророком і пояснено народу левітами. Народ гірко плакав під час читання, визнаючи перед Богом власні проступки та гріхи. Керівники ж Ізраїлю, натомість, заохочували народ не плакати, але радіти та святкувати, зробити святковий бенкет, покладаючись на любов Бога, котрий повернув Закон Своєму улюбленому народу.
Пасха є ще більше знаменною в цьому значенні. Пасха – це чиста пам'ять про Божу любов до нас у Христі, померлому і воскреслому. Пасхальне «Алілуя» викликає переповнену радістю відповідь, що уповає на щедру любов Ісуса до нас.
Святкувати Пасху з опрісноками щирості та істини! Пасха не полягає лише в наших діях чи бажанні досягнути якоїсь мети, але – у нашому відреченні, у нашому зусиллі усунути все те, що може затьмарити чи ослабити нашу радість з повного занурення в перемогу Христа. Саме щирість та істина роблять нас відкритими до прийняття, сприйнятливими; Ісус дає нам самого себе, повністю, а ми отримуємо і насолоджуємося Його безцінним даром.

Алілуя! Христос воскрес!

No comments:

Post a Comment