Нам слід хвалитися хрестом Господа нашого Ісуса Христа

Свято

Воздвиження всечесного Хреста

Фастів, 14 вересня 2013 року

Nos autem gloriari opportet in cruce Domini nostri Iesu Christi, in quo est salus, vita et resurrectio nostra, per quem salvati et liberati sumus. (Introitus)

Нам слід хвалитися хрестом Господа нашого Ісуса Христа. В ньому наше спасіння, життя і воскресіння. Ним ми спасенні та визволені.

Воістину правдивим і гідним нашої довіри є факт, що через дерево Ісусового Хреста ми відрізняємося від цілого світу. Існують християни, тобто ми, та всі інші. Дякуючи Хрестові Ісуса, ми являємося цілковито іншим народом; ми стали народом, що має майбутнє, народом, що у Христі призначений радіти з Ним у Його Царстві на небесах та цілу вічність.

Треба зрозуміти, що говорячи про Хрест, маю на думці не просто дерево вирізане так, як би це була лише якась реліквія з двохтисячолітньою історією. Говорю про Хрест як історичну подію, як знаряддя Жертви Христа, що сталася один раз і назавжди. Кажу «Хрест», а через це слово хочу сказати «Жертва/Перемога/Спасіння від гріха та від вічної смерті». Цей Хрест є нашою гордістю.

          Але чим являється ця подія, цей важливий акт, що відрізняє нас від інших, котрі не являються Християнами та яким чином ми можемо пояснити цю різницю? Висловлюючись термінами сьогоднішнього свята: як зможемо обійняти Хрест Ісуса? Святий Павло у своєму Посланні до Галатів (2, 19b-20) каже: «Я – розп’ятий з Христом. І живу вже не я, а живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене». Так, Хрест Ісуса – це наше спасіння, наше життя тепер та у вічності, це наша перемога над гріхом і смертю. Обіймаючи Хрест Ісуса, ми викуплені для Божого Царства. У Христі та дякуючи Його перемозі через Його смерть на Хресті, ми проживаємо це наше життя у надії жити завжди з Христом у Його славі.

          Як ми можемо приєднатися до влади, до слави, що випромінюється з Хреста, що випливає з цього джерела нашого спасіння? Як можемо насолоджуватися плодом зі світлого дерева, яким є Хрест Ісуса? Чи можемо взяти участь у наслідках смерті Христа на Хресті? Повторюю запитання: яким чином можемо брати участь у перемозі Христа? Бачу багатьох людей у Києві з хрестом на шиї, а навіть з розарієм на шиї або на дзеркалі в машині. Чи цього вистачить? Чи так спасаємось? Надіємося, що для всіх тих, хто його носить, Хрест Ісуса є чимось більшим від прикраси, більшим від талісману, що використовують без віри або навіть і без Хрещення як якийсь магічний предмет, бо, як прийнято говорити: не зашкодить або ніколи не можемо знати до кінця.

          Воздвиження всечесного Хреста є воздвиженням Христа Бого-чоловіка; обійняти Хрест Ісуса означає обійняти Того, Хто віддав Своє життя на цьому дереві на відкуплення за багатьох. Обійняти Хрест означає дозволити обійняти себе самим Ісусом; означає відкрити своє серце Христові і Його Церкві, як нас заохочує святий Павло в іншому своєму Посланні. Обійняти Хрест означає брати участь у жертві, що чинить плідними води хрещення. Як говорив принаймні один із Отців Церкви: вода без дерева, і тут мається на увазі жертву, довершену Ісусом на дереві Хреста, вода без дерева обмиває тіло, але вода з деревом стає купіллю від гріхів, які інакше провадять до вічної смерті. Ми освячені водами хрещення, котрі є освячені самим Автором Хрещення, Ісусом.

          Обіймаємо Хрест Ісуса через Хрещення, котре не можна отримати так, як зриваємо яблуко з яблуні. Я не можу сам собі уділити таїнства Хрещення; я можу лише отримати Хрещення від Христової Церкви. Немовля, дитина, дорослий, неважливий мій вік чи навіть мої інтелектуальні або фізичні здібності, я є принесений або супроводжуваний Церквою до вод Хрещення, до вод, що дарують прощення і що мені дають спасіння через Хрест Ісуса.

          Нам слід хвалитися хрестом Господа нашого Ісуса Христа. В ньому наше спасіння, життя і воскресіння. Ним ми спасенні та визволені.

          Хресна Жертва звершена один раз і назавжди; купіль хрещення, що єднає нас з Хрестом Ісуса, є також один раз і назавжди. Обійняти Хрест, бути з Христом, це не одноразовий акт. Обійми повторюються; обійми являються постійними. Вибрати Ісуса Христа через вибір Хреста - це вибір постійний, повторюваний; це фундаментальний вибір, так, проте важливо, щоб цей вибір був постійним та вірним.

          Наше життя на землі після Хрещення проходить не без труднощів і, на жаль, рідко без гріха. Може статися, що через тяжкий гріх, через смертельний гріх, ми взагалі відірвемося від Христа, від обняття Його Хреста. Як я не міг охрестити себе самого, як Адам і Єва не могли самі виправити свою ситуацію після акту непослуху якимось іншим вчинком, знову простягаючи свою руку, але цим разом до дерева життя, так само і я не можу сам виправити власні важкі вчинки або занедбання, я потребую Христової Церкви для прощення важких гріхів. У святкуванні Воздвиження всечесного Хреста ми дякуємо Богові за наше життя у Христі, за сакраментальне життя у Христовій Церкві, в особливий спосіб позначене нашим Хрещенням і Таїнством Примирення.

          Але чи є якась інша можливість, інша радість або потіха на світі? На милість Божу! Усе інше минає мов польові квіти. Залишається лише Христос і Його перемога. Автор книги «Наслідування Христа» закликає нас не піддаватися обманові благополуччя та добробуту багатих цього світу; здобуте не вічне; тільки Христос залишається. Він від імені Ісуса стверджує: «Бо коли справді хочеш веселитися і мати мою потіху у цілковиту розкіш, зважай: тільки в погорді всіма світовими принадами, відкинувши всі погані пристрасті, знайдеш благословення, і матимеш за те щедру втіху. Чим більше будеш відсторонюватися від усякої втіхи, яку створіння можуть дати, тим солодші й більші втіхи знайдеш у мене» (книга 3, розділ ХІІ).

          Згідно з давньою християнською традицією, засвідченою багатьма прикладами саме на оцих землях, перш, ніж будувати святиню, місце культу, ставився дерев’яний хрест і напевно перші хрещення, звершені християнськими місіонерами, відбувалися у тіні того хреста. Було б майже правдою ствердити, що кожна церква, кожна парафія починається під покровом святого Хреста. Благаймо Бога, щоб кожна парафія і кожен християнин залишалися міцно з’єднані з Хрестом Ісуса Христа, що нас спасає.

          Слава Ісусу Христу!