Свято Навернення Святого Павла, Апостола

отці Домініканці у Києві

субота, 25 січня 2014 року

 

          Маю сказати, що інколи відчуваю заздрість до досвіду Воскреслого Христа, дарованого Святому Павлу у дорозі до Дамаску. Я заздрю Святому Павлу в тому сенсі, що, коли ще був молодим, з цієї його історії я завжди робив висновок про те, що він у своєму житті віри мав простіше навернення, ніж всі ми, решта. Ісус осліпив Святого Павла сильним світлом, а потім також і розмовляв із ним.

Коли я був дитиною чи підлітком у школі, сестра-монахиня мене завжди підтримувала у переконанні, що найкраще було би розуміти навернення Святого Павла як отримання направду виняткової благодаті, а отже, його місце та покликання у служінні Церкві Божій є так само надзвичайні. Радикальний у відповідь на радикальність, так можна було би сказати, Святий Павло мав вирушити у дорогу слідування Христу з ентузіазмом набагато більшим, ніж ми, решта. Висновок, зроблений з уроку життя Святого Павла для нас дітей чи принаймні для мене, був таким: у моєму досвіді не було подібних феєрверків, а отже, від мого життя Ісус вимагає меншого, аніж те, чого він просив від Святого Павла. Іншими словами: чи ми можемо досягнути небес будучи менш святими, ніж Павло?

Такий хід думок, на превеликий жаль, є неправильний. Це не є суттю справи. Євангеліє сьогоднішнього свята є вирішальним для розуміння того, що зцілення сліпоти Святого Павла через покладання рук учня Ананії, як знаки, вчинені Одинадцятьма за наказом Воскреслого Христа, є підтвердженням проголошення Євангелія з боку Апостолів. Вже перед подіями у дорозі до Дамаску, Святий Павло боровся з Євангелієм, проголошуваним Апостолами та їхніми учнями. Дамаск слід розуміти насамперед як одну з подій у процесі навернення Святого Павла, розпочатого хто знає наскільки раніше до його участі у мучеництві Святого Стефана. З книги Діянь Апостолів ми знаємо, що Воскреслий Христос обрав Павла та що Ананія проголосив йому Хрещення в Ісусі Христі задля прощення його гріхів.  

Навернення – це завжди радикальний крок, не лише для Святого Павла, але для кожного Християнина. Без навернення до Христа та Хрещення в Ім’я Ісуса ми засуджені, як був засуджений також і Святий Павло до того вирішального дня свого Хрещення. Не існує для кожного з нас градації у безмежності любові Бога, Отця, Сина та Святого Духа; не існує для кожного з нас градації у відповіді на ту любов, яка вимагається через благодать нашого Хрещення.

Тому я не погоджуюсь із поняттям переваги так званого «пізнього покликання»: поняття, що є нібито кращим отримати певний досвід світу перед тим, як вступити до семінарії чи монастиря, що існує заслуга в тому, щоб не поспішати у класичному виборі таїнства шлюбу. Ні! Чеснота чи заслуга Святого Павла була в тому, що він відповів миттєво у послуху до Ананії, охрестився та вийшов зі свого потрясіння і сліпоти.

Зрештою, особисто я, якому вже виповнилося шістдесят три роки життя та Хрещення, маю визнати, що ніколи не пошкодував за повагу до Святого Павла, але, на жаль, маю також визнати, що я менш готовий скоритися «Ананіям» у своєму житті, які намагалися звільнити мене від сліпоти. Можливо, мені слід було відповісти тій побожній сестрі з моєї початкової школи, яка ввела мене в оману, говорячи про пропорційні благодаті. Але облишмо! Для всіх очевидно, що навернення Святого Павла описує ту саму благодать, яку даровано кожному з нас! Бог, який любить нас безкінечно, осліплює нас Своїм Світлом у Христі саме так, як він вразив Святого Павла. Наше покликання в Христі не може бути і не є меншим, аніж покликання Павла. Існує справжня нагальність нашого навернення!

Для нас, охрещених у Христі, це означає насамперед обійми Таїнства Покаяння, тобто рясна благодать, вже отримана, вимагає справжньої реформи нашого життя. Услід за сповіддю та прощенням наших гріхів через священика, який діє подібно до Ананії для кожного з нас, ми покликані до речей не менш героїчних, ніж Святий Павло: хто у священстві, хто у богопосвяченому житті, хто у таїнстві шлюбу, завжди відкритому до дару нового життя дітям. Нехай так і буде! Святий Павло, молися за нас!