Храмове Свято - св. Андрія Первозванного Вишгород, 13 грудня 2014 року

Проповідь Його Високопреосвященства

Архієпископа Томаса Е. Ґалліксона, Апостольського Нунція

Храмове Свято - св. Андрія Первозванного

Вишгород, 13 грудня 2014 року

(Йоана 1:35-51)

Слава Ісусу Христу!

          Андрій, Первозванний! Велика радість та честь для мене привітати вас всіх зі святом святого покровителя цієї парафії.  Нехай Святий Андрій буде сильним захисником та заступником для всіх та кожного тут у Вишгородській парафії! Вам дуже пощастило, бо, прийнявши покровительство Вишгородської Богородиці, ви не забули про Святого Андрія, першого покровителя цього храму.

Ви добре знаєте, що всі ми не дуже відрізняємося від Святого Андрія. Андрій, простий рибалка на Генезаретському озері, щойно познайомившись з Ісусом, і лише після короткої зустрічі за один вечір, покликав одразу ж свого брата, Симона Петра, та представив його Ісусові. Те ж саме ми почули про іншого першого апостола, Святого Филипа; у другій частині Євангелія нашого сьогоднішнього свята, після короткої зустрічі з Господом, Филип покликав Натанаїла та привів його до Ісуса. Євангеліє вчить нас уроку з трьох пунктів для життя кожного з нас щодо величності нашого хрестильного покликання, по-перше, у відповідь на заклик йти за Ісусом не вагаючись, по-друге, знайти наше помешкання та наш відпочинок вже зараз із Ним, а також, кликати нашу родину та наших друзів до участі у нашій радості жити в єдності з Богом живим; цьому вчить нас, у винятковий спосіб, Андрій своїм власним життям, як про це розповідає перша глава Євангелія від Святого Йоана.

          Святий Андрій подає нам у Євангелії промовисте свідчення щодо природи апостольства послідовників Ісуса. Не потрібна довга-предовга школа чи особлива освіта для того, що Ісус просить від нас передусім та найперше. Простими словами, одного разу зустрівши Ісуса після того, як Його нам представили наші близькі чи друзі, чи завдяки рекомендації якоїсь поважної особи, як Йоан Хреститель, “Ось Агнець Божий!”, ми також повинні робити те саме. Те, що насамперед важливо, - це наше звіщення своїм близьким про відкриття Бога в Ісусі Христі.

Маю визнати, що мене завжди непокоїть нагальність, яку відчувають певні вірні Церкви йти за межі, йти далеко до невідомих людей «проповідувати», так би мовити. Цей підхід аж ніяк не є євангельським; наш перший обов’язок – це звіщати близьким про наше відкриття особи Сина Божого.

Проголошення, яке Євангеліє передбачає, є чимось простим та негайним, хоча й не лише цим. Лише після одного вечора з Ісусом ці двоє молодих людей просто передали радість, яку знайшли: Андрій – своєму братові Симону Петру, Филип – своєму другові Натанаїлу. “Ми знайшли Месію…”, - сказав Андрій. “Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, - Ісуса, Йосифового сина, з Назарету”, - сказав Филип своєму другові.  

Сьогодні я хотів би просто звернутися до тих серед присутніх, хто радіє у відкритті Ісуса, Месії, Спасителя світу, Сина Бога живого. Добре ви робите; ви чините саме те, чого хоче сам Бог, коли передаєте це просте послання, безпосереднє та радісне, вашим батькам, вашим братам та сестрам, вашим дітям та друзям. Справжній апостол, справжній провісник Євангелія, згідно з серцем та прикладом Святого Андрія Первозванного - це той, хто, щасливий, вчить маленьку дитину, як робити знак Хреста. Справжній апостол передає цінний дар молитви “Отче Наш” тим, кого любить. Супроводжувати іншого з радістю у дорозі, яка веде до храму Господнього, - це намагатися відкрити очі іншого, кого любимо, до відкриття дорогоцінної перлини нашої віри.

 Немає сумніву у нашому покликанні. В Таїнстві Хрещення кожен з нас отримав благодать запрошення чи проголошення, зверненого до нас батьками, друзями чи поважними особами, як це сталося у випадку з Андрієм та як він спонтанно вчинив по відношенню до свого брата. Боюсь, що надто часто наш сьогоднішній світ залишається німим; Церква, якою ми є, нехтує своїм обов’язком передавати в простий та безпосередній спосіб свою радість іншим. Можливо, це надто мало, але сьогодні я обмежуюся простим запрошенням, зверненим до всіх тут присутніх, хто відчуває себе покликаним, навіть якщо ваша зустріч з Ісусом – це щось нове та пов’язане ще з невеликим досвідом, слідувати прикладу покровителя вашої парафії та звіщати добру новину, просту та спонтанну, якою вона є, своїм близьким: “Ось Агнець Божий!” “Ми знайшли Месію …” казав Андрій. “Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, - Ісуса, Йосифового сина, з Назарету”, казав Филип своєму другові.

Слава Ісусу Христу!