Іс 52:7-10
Пс 98:3в
Євр 1:1-6
Йн 1:1-18
Різдво! Так! Споглядання тайни Втілення наповнює нас справжнім почуттям
захоплення. Немає жодної іншої такої тайни віри, яка б нас, і малих і великих,
змушували би ось так завмерти перед Божою дійсністю, як ця тайна Сина, котрий
народився для нас у Віфлеємі. Катехизм Католицької Церкви пояснює нам це такими
словами:
469 Церква визнає таким чином, що Ісус є неподільно
правдивим Богом та правдивою Людиною. Він справді є Сином Божим, що став
Людиною, нашим братом, не перестаючи бути Богом, Господом нашим: «Він залишився
Тим, Ким був, і прийняв те, чим не був», - оспівує римська літургія. У літургії
святого Йоана Золотоустого проголошується і співається: «Єдинородний Сину і Слово
Боже, Безсмертний Ти, і зволив Ти спасіння нашого ради воплотитися від святої
Богородиці і Пріснодіви Марії, незмінно ставши чоловіком. І розп’ятий був Ти,
Христе Боже, смертю смерть подолав. Ти один із Святої Трійці, рівнославимий з
Отцем і Святим Духом, спаси нас!»
Складаймо подяку тепер і завжди Втіленому Слову!
Майте терпіння, навіть якщо це звучить абсолютно незвично в Різдво, але
сьогодні давайте поговоримо про атеїзм. Існує атеїзм практичний, типовий для
нашого світу, який
зазвичай є чимось дуже банальним і який можна досить просто описати як
байдужість. Багато з тих людей, яких справедливо називаємо атеїстами, роблять
таке враження, що для них Бог просто не важливий: байдужість, чи не так? Для
їхнього життя важливо відділитися від справжнього та повного життя в Богові
зовнішнім фасадом, чистим, впорядкованим, гарним, але передусім симпатичним. Проти
негод цього світу, постава їхнього життя виявляється ще більш крихкою, ніж скло;
вони падають під тягарем труднощів. У їхньому житті чесноти віри, надії і любові
не існують. Різдво? Вони проходять повз дійсне значення цього свята. Часто
бояться ногою ступити до храму або ж, якщо й роблять це, піддаючись тискові
родини, то закриваються в своєму панцирі зі страху від того, що всередину може
увійти щось, що може знищити той їхній зовнішній фасад, який не має справжніх
дверей.
На жаль сьогодні, особливо на Заході, є також атеїсти ідеологічні чи
войовничі, особи запеклі у вираженні зневаги до віри в Бога, що став Людиною в
Христі. Вони не лише міцно закривають двері їхнього серця, але нападають,
думаючи, що зможуть знищити щось, що не розуміють, вони вірять чи вважають себе
правдою. Вони не бажають мати храм в своєму районі і не хочуть навіть чути
дзвони. Вони також позначені смертю, яка заперечує життя поза гробом,
подароване або повернуте світу через Воплочення Слова, що стало Тілом.
Нещодавно мене здивував один короткий документальний фільм, який відкрив
мені можливість існування третьої групи атеїстів, яких я до сих пір особисто ще
ніколи не зустрічав. Головний герой цього фільму, що декларував себе атеїстом,
на вітрильному човні з телевізійною групою на борту подорожував, щоб познайомитися
з людьми, котрі жили на інших північних островах Атлантичного океану неподалік
узбережжя Шотландії, де жив він із своєю сім’єю. Неподалік, на одному острові,
були також Отці Редемптористи, котрі жили молитвою в убогості, чистоті та послуху.
Коли цей чоловік жив в Отців, він приєднався, наскільки міг, бо не був
католиком, до їхнього щоденного молитовного життя, майже-майже радіючи з
«небезпеки», якщо так можна сказати, що він міг закохатися в Христа Спасителя,
як ті отці.
Той факт, що він сам себе оцінював як атеїст, справедливий; а факт, що він
радів з небезпеки закохатися в Христа, додає нам відваги. Нашим завданням,
отож, було би вийти назустріч йому і не лише йому, але цьому світу, який
недостатньо шукає Бога, недостатньо був доторкнутий доброю новиною, що наш Бог
це є справжній Цар.
Уявляю багато осіб, подібно як віфлеємські пастухи, витіснені на узбіччя життя
Церкви з того чи іншого приводу. Йдеться про людей, які ніколи не відкинули
Бога, але які ніколи не мали можливості пізнати Його чи наблизитися до Нього. Пастухи
отримали запрошення від ангелів, щоб йти до ясел та пізнати їхнього Бога
Дитину. Інші в Євангелії були приведені святим Йоаном Хрестителем до
справжнього світла, яким є Христос. В кожному поколінні ми, Церква, є тими, хто
запрошує цю третю групу людей без Бога, що, можливо, зрадіє в небезпеці
зустріти благодать та правду.
Хай живе Різдво! Хай живе Втілене Слово! Йдімо з нашими запаленими
світильниками, щоб привести інших до світла, яким є Христос!
No comments:
Post a Comment